|
Ще 50 років тому людей одружували на кому було. Без усіх цих складних рівнянь і 'дарування', яке ми тут обговорюємо. Ці шлюби були між людьми, які практично не знали одне одного: мої власні дідо з бабою є прикладом такого союзу.  Прожили разом понад 65 років.
Отже, питання: можливо запорукою щасливого шлюбу є шось інше, щось, що не вкладається в поняття осмисленого самоконтролю і активного пошуку тієї самої другої половини? Адже люди не міняються: людська природа така сама, як і століття тому.
|
