Що молода пара робить у першу шлюбну ніч?

Відповідь ви, мабуть, знаєте. І не одну. Є офіційна, стандартна, яка прийшла нам ще з давніх часів.
Перша ніч – це перша ніч повного дарування і пізнання іншої особи. Це перша інтимна зустріч двох, щоб з’єднатися в одне ціле на ціле життя.
Двоє відкриваються один перед одним і вже нема чого приховувати – вони стають одним тілом. Тілесне пізнання дійшло до вершини.
Наречені зустрічалися один із одним, щоб побути разом і щоб краще пізнати один одного. Тепер вони дійшли до пізнання того, що зберігали і відкладали саме на цей день.

Особливий дар в особливй день

Статеве задоволення є особливим і замінити його неможливо, як і ніяке інше задоволення дароване Богом. Господь обдарував людину цим почуттям для взаємної близькості між чоловіком і жінкою. Таким чином тягне чоловіка до жінки і жінка тягнеться до чоловіка. І ось, ця сила притягання допомагає зблизитись і бути разом, бути одним тілом.

Перша шлюбна ніч – це взаємне дарування у повноті щирості і відвертості.

Це весільний дарунок, який наречені готують одне одному. Я дарую себе тобі. Дарую лише тобі.
Ніхто інший не має права до цього подарунку. Лише ти!
Ніякий дарунок не може бути на рівні цього дарування, бо ніщо так не ціниться іншою людиною, як вірність.
Хто виховав себе у цій дошлюбній вірності, той зробив перші кроки, щоб витримати у подружній вірності на ціле життя.
«Та це все класика…» – саме так мені відповів молодий юнак, вказуючи на те, що вже так ніхто не живе. «Всі вже все попробували і всі вже все знають. Нікого не надуриш своїми філософськими описами. Тілесне задоволення перемагає і спочатку хочеться бодай спробувати, а потім вже справа бажання….»

Саме тут приходить на думку друга відповідь на це веселе запитання: Що молода пара робить у першу шлюбну ніч? Ми сміємось і кажемо: Рахують обоє весільні гроші! Кажемо правду…а що, молодим робити, коли все, що мало бути у першу спільну ніч, вже давно сталось у якомусь приміщені, машині, чи хто зна де. І ось... сміх тут вже не доречний. Романтики вже нема.... і не смішно.
Смішно буває тоді, коли ми чекаємо знаної нам відповіді, а виходить зовсім інша. У цьому випадку всі очікують відповіді, яка вже стала нормою. Хоча, як не дивно, продовжуємо сміятись. Хм… можливо тому, що ми знаємо, яка мала бути правильна відповідь, але мала бути… отож, сміємось самі із себе.

Сміється той, хто сміється останній

На днях мав зустріч із юнаком, котрого покинула дівчина. Печально… разом із дівчиною пропали і перші почуття кохання, і перший досвід статевої близькості, і перші мрії на спільне життя. Тепер не знає, що йому робити. Боротися за першу любов і все решта, що було перше? А може перевернути сторінку і сказати: «так мало статись і тепер наступного разу буду більш обережніший»? Якесь рішення все ж таки буде. Зверну увагу, що він чомусь наголосив на те, що після цього трагічного випадку залишилась рана. Він почувається ображеним. Відкрився людині, відкрив свою інтимність і внутрішність, врешті решт став відчувати, що вже обоє одне тіло… і тут … радість перемінилась у сльози…Печально...

Чи та «перша радість» була справді радістю?

Не знаю чи можна назвати радістю, коли ти нестриманий потяг статевого задоволення ніс тебе у незнаний досвід. Страх і сум’яття супроводжували, але пізнання незнаного брало верх.
А які були думки після здійснення цього бажання?
Думки були різні… спочатку насичені повної відповідальності за спільне майбутнє і т.д. після наступних «радостей» ці геройські думки поступово починають згасати. Особливо, коли приходить час доказати свою відповідальність.

Наступні «хвилини радості» – справді радісні постійно?

Невтомне бажання отримати «радість» від статевого задоволення, якщо немає продовження і чогось більшого, то згасає, як і кожне почуття.

Спитаєте: Чому немає продовження? Все просто. Любов закінчується на самому собі. Бо себе задовільняю, використовуючи іншого. Бо недовершеність статевого акту, страх перед можливістю завагітніти, використання іншого у свої егоїстичних бажаннях – все це не веде до зближення. Все це наштовхує на розлуку. Спочатку думка про розлуку затаюється підсвідомо, а у певний критичний момент – це буде основа для прийняття логічно-випливаючого рішення. Навіть дехто так і каже: “ми вже давно були на віддалі, тепер треба лише офіційно це оформити”. Факт, що радість таких нещирих відносин є тимчасовою, скороминаюча.

Ось тому, молоді наречені чи просто молоді закохані, вартує робити все у свій час.

Будете жити подружнім життям перед шлюбом? Хм… то тоді, що будете робити після шлюбу?
Будете мати статеві відносини перед шлюбом? Ну що ж, тоді у першу ніч будете згадувати цей анекдот. Анекдот про вас! Ох… як буде весело….

Та все ж свічку ніхто не тримав нікому у першу ніч, що робили молоді не знаємо.

Знаємо одне і точно знаємо, що є такі анекдоти, що молоді пари у наш час часто потраплюють у кризи, що багато розлучається, і перегоратає сторінку свого любовного роману, і так пишуться книжки.... а також анекдоти... може і “класика” зараз не в моді, та все ж гарантує постійність і випробувана часом.

Article from Духовні роздуми: http://www.rozdum.org.ua