є такі моменти випробування в житті...коли хтось з близьких тобі людей потребує твоєї допомоги та молитви...тому ми всі разом збираємось і просимо Бога дати здоровя цій людині та сили витримати всі випробування...що ще ми можемо зробити питаємо себе? ...здається, що нічого- але це не так! ми разом маємо силу показати наскільки життя цієї людини вплинуло на наше і наскільки є важливим для нас! тому просимо тут залишати повідомлення з різними історіями, які повязують з о.Андрієм - це можуть бути історії знайомства, кумедні випадки, історії, що змінили ваше життя... ми впевнені, що він виздоровіє і повернеться до цієї сторінки - і буде далі її модерувати! ми так потребуємо ВАС! Повертайтесь пошвидше!
Є люди котрих здається знаєш все життя і коли намагаєшся пригадати конкретну дату то нічого не виходить Для мене таким є знайомство з о. Андрієм. Я ніколи не задумувалась хто такий духовний наставник і що це означає мати духовного наставника...памятаю у щоденику св.Фаустина багато писала про потребу доброго духовного наставника, доки не зустріла о.Сопоцька. Ніколи я також не думала, що можна прибігати до методів сучасної технології у таких догматичних питаннях як сповідь чи духовна розмова. Так, наприклад використання гугл толк для поради Але коли ти знаєш, що завжди є хтось поруч, хто порадить, допоможе, зрозуміє, - появляється впевненість, що Те невидиме є таким справжнім. Можна багато розказувати та писати про о.Андрій і спільнота на Подолі, о.Андрій і Обнова, о.Андрій і Віднова, о.Андрій і Молодіжна комісія, о.Андрій і Рух Чистих Сердець...досі не розумію як це все можна поєднувати в одній людині......але це все разом творило той неперевершений світ в якому я перебувала роки мого життя у києві...і завдяки чому зараз маю багато друзів, вражень, спогадів та досвіду! і тому зараз, коли є на відстані і новин доходить не так багато....починаєш розуміти, як бракує спілкування....і що ти перестаєш бути частиною того світу, що творив тебе попередні роки....тому хоча й ми на відстані, але духовно ми разом! і ми разом переживаємо, тривожимось та радіємо!
Отче, Ви не зважайте, що записів немає. Повірте, це ще нічого не значить, вірнеше, це не значить,що нам немає, що сказати, - є і дуже багато, так багато, що й незнати як почати. Я побачила цю тему заледве не першого дня і подумала, яка ж молодець Рядовий. Чому ж я так і не долучила свого запису? Все просто до банальності. Та духовна стежка, якою Ви допомагали мені йти, така тендітна і тонка матерія, що просто незнаєш, де взяти вірні слова... А ще, коли думаю про Вас, за все те, за що Вам низький уклін, просто гублюся про що ж повідати, за що ж дякувати - за все - за кожну пораду, за підтримку, ....... просто, що Ви є! - Знаю звучить дещо пафосно, але це так - так важливо знати, що Ви є і що готові не просто вислухати, але почути - таке знання/розуміння дає дуже багато - вже не обов'язково просити Вашої поради, подекуди достатньо звернутись до Вас подумки... - чи вірите це дуже допомагає і підтримує мене. Проте я пам'ятаю, коли вперше по-справжньому побачила о.Андрія - це були реколекції за тиждень чи коло того до Вербної неділі. Так от як то було. Вже було доволі тепло і після наук сміливіші повиходили на балкон (чи то терасу) - слово по слову зайшла мова за Вербну неділю, хто в яку церкву піде: і наш шановний отець тут розгортає саму натуральну агітаційну компанію: а приходьте до нас на Лівий берег, бо.... йому ясне діло у відповідь у нас теж...., отець не розгубився й каже, а у нас владика Богдан, і не давши висловити жодного аргументу проти, з самою невинною посмішкою додав, що ще й пригощення буде... - де ви думаєте я була на Вербну неділю?!
Певне зокрема це вміння о.Андрія водночас серйозно і з посмішкою оцінювати й сприймати світ так часто допомагало нам всім.
Дякую Вам дуже отче! Ми дуже раді були Вас бачити! Маємо надію, що хвороба позаду і вже про себе не нагадає.
о.Андрій - не просто чудовий наставник. це взагалі не обговорюється:) він - прекрасна людина. і що немало важливо для людини - справжній друг.
не пригадую ситуації, в якій би він сказав: "не зраза, я зайнятий" чи щось подібне.
на будь-яку ситуацію у житті в нього знайдеться світлий погляд, скрізь він посіє надію та оптимізм. це - людина, яка вірить не лише в Бога, але вірить і у людину.
а ще мені дуже подобаються два моменти в о.Андрії - коли він сміється, бо в нього дуже заразний але чистий-чистий щирий сміх, і коли він співає - бо у нього чудовий голос:)
ЗБЕРІТЬ СВОЮ ІСТОРІЮ МИСТЕЦТВА від «Дніпра» http://www.dnipro-ukr.com.ua/ ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТИЛЮ Постімпресіонізм Творчість кожного з постімпресіоністів стала основою для розвитку різних стилів у мистец¬тві XX століття. Завітай на сторінки журналу і окунися в загадкову історію
Для мене таким є знайомство з о. Андрієм. Я ніколи не задумувалась хто такий духовний наставник і що це означає мати духовного наставника...памятаю у щоденику св.Фаустина багато писала про потребу доброго духовного наставника, доки не зустріла о.Сопоцька. Ніколи я також не думала, що можна прибігати до методів сучасної технології у таких догматичних питаннях як сповідь чи духовна розмова. Так, наприклад використання гугл толк для поради 
