АЛЕ тут також мова має йти про певні рамки чи межі зустрічання, які кожен встановлює сам (оскільки чим більше ти відкриєшся на іншу особу - тим важче потім розставатися)
Угу, коли важко розставатися, подумайте, чи хочете решту життя мучитися чи краще зараз розійтися.
Людина є тим, у що вірить. А. Чехов
Повідомлення відредагував Queen_Bee - Неділя, 21.12.2008, 08:28
а я взагалі вважаю, що людей, які схожі один з одним поглядами та усім іншим і так дуже мало! багато просто не знаходять один одного в потрібний час та пов"язують свою долю не з тією єдиною людиною... це є факт..мовчу навіть про ці віртуальні стосунки ! ! !
а при чому тут конфесія - до РЧС можна вступати навіть нехристиянину, якщо він відчуває, що основні засади Руху йому близькі... ну, принаймні мені так здається хіба в уставі руху сказано, що це католицький рух? чи греко-католицький?.. навпаки, його ідеї варто поширювати серед якнайширшого кола людей, а не заганяти в рамки однієї конфесії... Любов - довготерпелива.
С.І.Х.Я хочу сказати що коли зустрічаєшся з людиною,тоді починають розвиватися всі види любові(закоханість,фізичний потяг і безкорислива жертовна любов),але розвивати їх потрібно поступово,від платонічної,пізнавальної,до більш глибшої,яка й повина вже розвиватись у шлюбі. Я думаю коли ці кроки робити поступово то не доведеться пробувати зустрічатися з багатьма до шлюбу.
Повідомлення відредагував Ната - Вівторок, 26.05.2009, 23:25
є речі, про які не варто довго думати, шукати ідеальні варіанти та форми. Це просто трапляється. І ми маємо бути вдячні Богу за кожну можливість спробувати щось нове. Ніколи не можеш знати напевно чим це для тебе закінчиться. Але чим менше ти будеш про це думати , тим природнішим яскравішим і кращим воно буде. Тож не створюймо собі проблем.
ПС. у цей відгук теж не дуже вникайте, хотіла тільки сказати, що треба простіше ставитись до життя.
На руці, що дарує троянду завжди залишається аромат...
Думаю, не має значення скільки ти разів зустрічався "до того". Дехто не має сосунків дуже довго, а людині необхідно відчувати підтримку, любов, турботу саме коханої людини, тому вона постійно перебуває у пошуку і це нормально. Якщо тобі людина симпатична і є потяг, то чому не спробувати? Моливо, нарешті пощастило, і ти знайшов половинку свого місяця Проте, якщо відчуваєш, що людина тобі чужа, то, звичайно ж, не варто витрачати себе і роздарювати на когось "не того". Тому вперед, хто не знайшов свого щастя, тільки "з головою"! Кохання варте того щоб чекати... (В. Цой)
Quote (_Vilna_) Проте, якщо відчуваєш, що людина тобі чужа
чомусь іноді це виходить ан світло вже після того, як стосунки дійшли певного ступеня розвитку.
на мою думку, в будь-якому разі, якщо ти розумієш, що більше не можеш бути з цією людиною, потрібно сказати їй про це. Причому негайно, невибираючи слушного моменту, бо це може лише все ускладнити. Розрив може бути болісним для обох, проте, це краще ніж терпіти очікуючи змін накраще.
але ж симпатія і потяг - минущі і не завжди означають, що ти чітко уявляєш себе поруч тільки з цією людиною на все життя.
а не почавши зустрічатися з людиною, мені здається, взагалі не можна однозначно із упевненістю сказати, що це твоя майбутня пара і ти з ним будеш щаслива. Інколи людина з якою ти просто спілкуєшся і людина з якою ти зустрічаєшся це ніби дві різні людини. Наявність партнера змінює поведінку людини і для тебе він відкривається з іншої сторони. Інколи не з дуже хорошої. При зустрічанні виникають інтимні стосунки (не статеві), які спонукають людину відкритися, бути щирішим (хоча і не завжди). Однак, те саме можливе при щирій дружбі, яка вмайбутньому може перерости у стосунки...
Додано (06.10.2009, 12:24) --------------------------------------------- Мабуть, єдино правильно буде в обох випадках: коли тобі людина подобається і ти хочеш бути з нею поруч все життя і коли в цьому сумніваєшся, це вивчити її краще. Скільки б на це часу не пішло. Може вам судилося бути найкращими друзями, а може доля вас звела лише на мить, щоб навчити чогось?... В будь-якому разі не треба поспішати, щоб не завдавати нікому болю і не залишати неприємних спогадів.
В решті решт потрібен час, в першу чергу для того щоб зрозуміти чого саме ти хочеш і з якою саме людиною...
Доброго дня. Дуже радію за Ваш сайт, та ваші бажання роз'яснити молодим людям ставлення до стосунків між хлопцем та дівчиною. Це форум виключно для цнотливих молодих людей? Чи можливо спілкування для людей, які вже живуть статевим життям не будучи у шлюбі?!
Моє питання не зовсім в тему, проте більш підходящої не бачу. В житті, в реальному житті не можу запитати таке друзів чи знайомих. Тому питаю вас, ховаючись за ширмою інтернет-мережі.
Цікаво, це дикість чи я така не одна, що в свої 26 фактично на побаченях не бувала і з хлопцями взагалі не цілувалась. Знаєте інколи накриває хвилею, не то розпачу, не то істерики. Розумом розумієш, а всередині........ крик, ніби глухий крик раненої тварини, раненої не смертельно, але змученої цією раною.
Додано (18.03.2011, 17:34) --------------------------------------------- Відсутність відповіді - це теж відповідь. Тільки от я не розумію яка саме.
Люба gafiika, не вважаю себе експертом, але все ж хочу висловити тобі підтримку. не вважай себе "не такою" через брак побачень і поцілунків з хлопцями. на мій погляд щоб добре взнати хлопця зовсім непотрібні романтичні прогулянки під місяцем та поцілунки. А частіше всього навіть заважають. Слід хвилюватися, якщо в тебе зовсім немає друзів. Можливо ти просто обертаєшся не в тому колі, де тебе можуть доцінити та зрозуміти. У такому випадку не дивно, що не можеш знайти собі хлопця.
Можу сказати на власному досвіді: поцілунки краще приберегти для того, хто покличе тебе заміж і за кого ти з радістю підеш. А на побачення краще ходити лише з тим, кому вже можеш довіряти, щоб бува тебе не скривдив або не сповнив гіркоти через невиправдані очікування.
хіба в уставі руху сказано, що це католицький рух? чи греко-католицький?.. навпаки, його ідеї варто поширювати серед якнайширшого кола людей, а не заганяти в рамки однієї конфесії...
